Укр. мова

Учитель Ягодкіна Наталія Леонідівна
kram.osh35@gmail.com


Підручник :О.В.Заболотний, В.В.Заболотний «Українська мова», Київ, «Генеза», 2008

Тема №1 Повторення та узагальнення вивченого. Словосполучення і речення
1)Повторення та узагальнення частин мови, їх значення та граматичні ознаки, найскладніші орфограми
Завдання: ознайомитися із опорними таблицями і схемами, із підручника виконати вправи №3,№5.



МОРФОЛОГІЯ
                    
ЧАСТИНИ МОВИ
                                         
  СЛУЖБОВІ                                                     

САМОСТІЙНІ
                                                                           
    ВИГУК



Іменники лише в:


однині
множині
1.іменники, що означають
 речовину:
 вода, вугілля, залізо, молоко;

2. вказують на опредмечену якість або дію:
 блакить, синь, боротьба, дружба, любов, гостинність, краса;

3. збірні:
листя, молодь, студентство;

4. власні назви:
Десна, Київ, Леся, Роман.

1. парні предмети:
вила, ворота, ножиці, двері, окуляри;

2. речовини:
вершки, консерви, прянощі;

3. збірні:
гроші, надра, хащі;

4. назви процесів дій, почуттів, емоцій:
пустощі, веселощі, гордощі;

5. власні назви:
Суми, Карпати, Черкаси.



ПРИКМЕТНИКИ


ЯКІСНІ

ВІДНОСНІ

ПРИСВІЙНІ


- вказують на колір, смак, вагу, форму, зовнішні і внутрішні властивості:

         жовтий,
         легкий,
        солодкий,
        великий;

- мають ступені порівняння:

вищий – солодкий,
найвищий – найсолодший



- виражають відношення до матеріалу, часу, числа, особи, призначення, національності:

     залізний,
       літній,
      подвійний,             
      жіночий,  
       шкільний,               
      український.

- означають належність кого-, чого-небудь людині, або тварині:

Олегів зошит,
мамина сумка,
заячий слід.







                                                  



ЗАЙМЕННИКИ
особові
Я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони
зворотний
Себе
заперечні
Ніхто, ніщо, ніякий, нікотрий, ніскільки, нічий.
присвійні
Мій, твій, свій, їхній, наш, ваш.
означальні
Весь, сам, самий, всякий, кожний, інший.
неозначені
Питальні + будь-, -небудь, казна-, хтозна-.
вказівні
Той, цей, такий, стільки.
питальні
Хто? що? який? котрий?  скільки? чий?
відносні
Хто, що, який, котрий, скільки, чий.

ДІЄСЛОВО

ЧИСЛО

ОДНИНА

МНОЖИНА





ДІЄВІДМІНИ

ПЕРША(І)

ДРУГА (ІІ)
СПОСІБ

УМОВНИЙ

ДІЙСНИЙ

НАКАЗОВИЙ
ЧАСИ
ТЕПЕРІШНІЙ
(ОСОБА)
МИНУЛИЙ
(РІД)
МАЙБУТНІЙ
(ОСОБА)
ОСОБИ

І.- Я, МИ

ІІ. – ТИ, ВИ.

ІІІ. – ВІН, ВОНИ.


СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
ПРИЙМЕННИК
СПОЛУЧНИК
ЧАСТКА
ПОХІДНІ
НЕПОХІДНІ
СУРЯДНОСТІ
ПІДРЯДНОСТІ
ФОРМОТВОРЧІ
ЗАПЕРЕЧНІ
МОДАЛЬНІ
ПОПІД
У
ЄДНАЛЬНІ
ПРОТИСТАВНІ
РОЗДІЛОВІ
СПОСОБУ
ДІЇ: ЯК..

ХАЙ
НЕ
НО
КОЛО
В
І
А
АБО
ЧАСУ:ЯК, ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ…

БОДАЙ
НІ
ТО
З-ПІД
З
Й
АЛЕ
ЧИ
МІСЦЯ:ТАМ ДЕ…

Б
АНІ
ОТ
ПОМІЖ
ПІД
ТА(І)
ЗАТЕ
АБО …АБО
МЕТИ:ЩОБ,АБИ,
ДЛЯ ТОГО…

БИ

ТАКИ
ЗАРАДИ
НАД
І… І
ПРОТЕ
ЧИ …ЧИ
ПРИЧИНИ:БО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО

НЕХАЙ




Іменник

Іменник — це частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

  
Розбір іменника як частини мови
Порядок розбору
1.    Частина мови. Загальне значення.
2.      Початкова форма іменника (називний відмінок од­нини).
3.    Морфологічні ознаки:
а) власна чи загальна назва;
б) назва істоти чи неістоти;
в) річ;
г) відміна;
д) відмінок;
с) число.
4.    Синтаксична роль.

Прикметник

Прикметник — це частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? яка? яке? чий? чия? чиє?

Наприклад: улюблений (автор), чесна (людина), мами­не (плаття).

Рід прикметників
Прикметники змінюються зародами в однині. Рід прик­метника визначається за іменником, з яким пов'язаний прикметник.
Наприклад:
       сонячний день (іменник день чоловічого роду) — чоловічий рід;
       червона квітка (іменник квітка жіночого роду) — жіночий рід.

Відмінювання прикметників
Прикметники, як і іменники, відмінюються за відмінками. Щоб визначити відмінок прикметника, необхідно ви­значити відмінок іменника, з яким пов'язаний прик­метник.
Наприклад: Мама принесла додому красивий (Зн.в.) бу­кет.
(Розмірковуй так: прикметник красивий пов'язаний з іменником букет. Ставимо питання: принесла кого? що?               букет, — знахідний відмінок. Отже, прикметник красивий вжито у знахідному відмінку.)

Розбір прикметника як частини мови
Порядок розбору
1.    Частина мови.
2.    Початкова форма прикметника (називний відмінок однини чоловічого роду).
3.    Морфологічні ознаки:
а) відмінок;
б) число,
в) рід (в однині)..
4.    Синтаксична роль.

Займенник

Займенник — це така частина мови, яка означає предмет або ознаку, але не називає їх.

Наприклад: він, вона, воно, вони, моя, ці, їхні та ін.

Займенники змінюються за числами і відмінками
Займенники поділяються на особові та безособові.

Особові займенники


Однина
Множина
І особа
я
ми
ІІ особа
ти
ви
III особа
він, вона, воно
вони

 Розбір займенника як частини мови
Порядок розбору
1.    Частина мови
2.      Початкова форма (називний відмінок однини).
3.    Морфологічні ознаки:
а) особа,
б) рід (в особових);
в) відмінок.
г) число (якщо є).
4.    Синтаксична роль.

Дієслово

Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предметів і відповідає на питання що робити? що зробити ?

Наприклад: працює, їдуть, пишеться, дивлюсь...

Неозначена форма дієслова
Початкова форма дієслова називається неозначеною.
Дієслова неозначеної форми відповідають на питання що робити? що зробити? і закінчуються на -ти(-ть) або -тися(-тись): співати, прикрашати, їхати, вчитися, коритись.

Час дієслів
Дієслова мають форми теперішнього, минулого і май­бутнього часу.

Минулий час
Теперішній час
Майбутній час
Дія відбувалась до моменту мовлення
Дія відбувається у момент мов­лення
Дія відбудеться після
моменту мовлення
то робив ?
Що зробив?
Що робить?
Що буде робити ?
Що зробить ?
Написав, зустрів
І Інше, зустрічає
Напише, буде пи­сати;
зустріне, буде зустрічати

Змінювання дієслів за особами і числами
Дієслова теперішнього і майбутнього часу мають три осо­би, залежно від того, хто є виконавцем дії.

І особа
Що Я роблю? Співаю, пишу.
Що МИ робимо? Співаємо, пишемо
II особа
Що ТИ робиш? Співаєш, пишеш.
Що ВИ робите? Співаєте, пишете
III особа
Що ВІН, ВОНА, ВОНО робить? Співає, пише.
Що ВОНИ роблять? Співають, пишуть

Минулий час осіб не має. але змінюється за родами (чол.p., жін.р., сер.р.) і числами (оди., множ.).

Дієвідміни
До І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі мно­жини набувають закінчення -уть (-ють): пишуть, працюють; до ІІ дієвідміни - ті, які в цій же позиції набу­вають закінчення -ать (-ять): біжать, стоять.
Дієслова І дієвідміни в особових закінченнях мають голосні е, є (думаєш, ідеш, грає, несе, думаємо, граємо, несете).
Дієслова II дієвідмінии, ї (біжиш, стоїш, біжите, стоїте).

І дієвідміна

Особа
II дієвідміна

однина
множина

однина
множина
-у, -ю
-емо, -ємо
1
-у, -ю
-имо, -їмо
-еш, -єш
-ете, -єте
2
-иш, -їш
-ите, -їте
-е, -є
-уть, -ють
3
-ить, -їть
-ать,-ять




Розбір дієслова як частини мови
Порядок розбору
1.    Частина мови.
2.    Початкова форма (неозначена форма).
3.    Постійні ознаки: а) вид,
                б) дієвідміна.
4.    Непостійні ознаки: а) дія
                      б) число;
                  в) час (якщо є);
                  г) особа (якщо є);
                  д) рід (якщо є).
5.    Синтаксична роль.

Числівник

Числівник — це частина мови, що означає кількість предметів або їх порядок при лічбі та відповідає на пи­тання скільки? котрий?

Наприклад: вісім, сороковий, двадцять третього.

За значенням числівники бувають:

Кількісні   Скільки?
Порядкові   Котрий ?
Тридцять два, вісімсот, тисяча
Сьомий, двадцять другий, сотий

За складом числівники бувають:

Прості
Складні
Складені
один корінь
два корені
кілька числівників
чотири, один
двадцять, чотириста
сто сім (107), дві тисячі вісім (2008)


Прислівник

Прислівник — це частина мови, яка вказує на час, місце, мету, спосіб дії і відповідає на питання де? коли? куди? звідки ? для чого ? як ?

Наприклад: вдома (місце дії), вчора (час дії), швидко (спосіб дії),
           навмисне (спосіб дії).

Деякі прислівники пишуться через дефіс:
а) коли утворені від префікса по- та прикметника: по-справжньому, по-своєму та ін.;
б) коли утворені від префікса по- та числівника: по-перше, по-друге та ін.;             
в) коли утворені від префікса по- та займенника: по-нашому, по-вашому, по-твоєму та ін.

2) Словосполучення
Завдання: ознайомитися із §2, виконати вправи 16,17.
Вивчити синтаксичний розбір на с.24

3) Речення
Завдання: §3 підручника прочитати, вивчити на с.27 таблицю «Види речень»,
виконати письмово вправу №32

4) Речення за метою висловлювання (поняття вивчити-с.28-29),
Письмово виконати вправу № 33.
Вивчити схему синтаксичного розбору простого речення на с.30-31


5) Порядок слів у реченні. Логічний наголос
Завдання: ознайомитися про прямий і непрямий порядок слів у реченні (с.32-33 підручника).
Виконати письмово вправу №40 –перебудувати із непрямого порядку слів у прямий.
Вправа №41 ( усно)

Виконати завдання до 20.10.2015 р. , надіслати на електронну адресу або відсканований матеріал, або надрукований.


21.10 – вам буде відправлена контрольна робота з теми «Повторення та узагальнення вивченого. Словосполучення і речення»


Контрольна робота з теми «Словосполучення і речення»


  1. Перекладіть словосполучення.( 1б.)
        Принимать участие
        Год от года
        Лицом к лицу
        Два раза в неделю
        Слушать музику
        Занятия по математике 
2. Перебудуйте речення так, щоб непрямий порядок слів став прямим. (1,5 б.)
           Працювала добре бригада виробнича влітку.
           Гори вдалині покриті туманом виднілися.
           Перетинали подвір’я білим піском посипані стежки.
3.Із поданими нижче словосполученнями складіть речення.(1,5 б.)
Буду вчитися, почали готуватися, хай буде щаслива, людина завидної долі.
4.Зробіть повний синтаксичний розбір словосполучень.(2 б.)
Вимовити пошепки
Садок вишневий
Наблизитися до річки
5.Виконайте синтаксичний розбір речення(3 б.)
Стрімко неслись коні, заквітчані різнокольоровими стрічками.
6.Відредагуйте речення.(3 б.)

                   Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалась ручка.
                   Підписку на газети і журнали можна оформити на протязі двох місяців.

Контрольний стислий переказ розповідного тексту  з елементами опису місцевості за складним планом
Основний зміст роботи
1.   Читання тексту для переказу.
  НА ПАСІЦІ
На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. Діти слухали його й засинали коло нього.







На все літо Джеря перебирався в свій хуторець. Він був за пасічником і  допомагав  іншим на пасіках.
Невеличка пасіка стояла в балці  на косогорі в садочку  а проти неї стояла крута гора як стіна  вся зверху покрита густим лісом  а внизу густою ліщиною.
Коло пасіки росли старі сади. Між ними подекуди стояли здорові старі дуби, ніби скелі. Балка, вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі.
Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином. Коло тину притулився курінь. Попід вуликами вилися прочищені стежки, а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. Під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.
Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами. За пасікою зеленів маленький баштан. Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось до тину. На самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці.
Джеря сидів на пеньку коло вогню і держав на руках маленького замурзаного онучка. Коло нього сиділи дві дівчинки — внучки, а старший хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. Дочка Любка принесла дідові харч з клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею. Дід розказував онукам про далекий край, про Чорне море, про лиман. Діти слухали, неначе якусь дивну казку.
А в пасіці гули в вуликах бджоли своїм глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. У вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали в вічка. В пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами… Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку. Косе проміння промкнулось під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах, ще й облило сивого діда червонястим світом.
Уже сонце зайшло  уже ніби дрімота розлилась над густими садками  над густим лісом  а дід усе розказував  а діти все слухали  а бджоли гули  неначе гула звучними струнами кобза.
(400 сл.)                                                                                            (За І. Нечуєм-Левицьким)
2.   Бесіда за текстом.
— Які тема та головна думка тексту?
— Які типи мовлення поєднуються в переказі?
— Як відрізнити опис від розповіді?
— На яких деталях автор акцентує увагу?
3.   Словникова робота.
З’ясуйте значення слів валка, курінь, баштан, лиман.
         4.  Завдання до тексту: у виділеній частині тексту вставити пропущені розділові знаки
5.   Складання плану тексту.
      Орієнтовний план
I.     Де стояла Джерина пасіка.
1.   У балці, на косогорі, у садочку.
2.   Крута, вкрита лісом гора навпроти пасіки.
3.   Старі садки навколо пасіки.
II.    Якою була пасіка.
1.   Низький тин навколо пасіки.
2.   Курінь біля тину.
3.   Стежки попід вуликами.
4.   Важкий низький хрест та корито під ним.
III.  Що було поблизу пасіки.
1.   Яблуні й груші посхиляли гілля над вуликами.
2.   Маленький баштан за пасікою.
3.   Гарбуз грівся на курені.
4.   Між вуликами зеленіла трава.
5.   Повторне читання тексту для переказу.
6.   Самостійна робота учнів над переказом: записати переказ і надіслати на блог.

Виконані завдання надіслати на  ел.адресу  kram.osh35@gmail.com 
Тема №2 Просте речення. Двоскладні речення. Головні  та другорядні члени речення.
1.      Ознайомитися з §5 підручника ( про види підметів і способи їх вираження)
Виконати вправу №52 (с.38) письмово.
2.      Прочитати §6 підручника, вивчити , що таке підмет, що таке присудок, види підметів та присудків, переписати у зошит схему (с.40)  «Присудок за структурою», вивчити допоміжні слова у складеному дієслівному присудку і дієслова-зв’язки складеного іменного присудка.
Виконати вправу №57 письмово. Прочитати §7 підручника (правила).

3.Вивчити таблицю на с. 46 ( §8 підручника)
Виконати вправу № 67 письмово.
4.Ознайомитися із опорною схемою  «Другорядні члени речення»:
                                     Додаток
 
                        Другорядний  член речення
 

   Означає предмет, на який спрямована       дія
 

                         питання  непрямих відмінків
 

                          іменник, числівник, інфінітив,

Означення
( різновид - прикладка)
                                
                               Другорядний член речення

Вказує на ознаку предмета

 


Який? Чий? Котрий?

Прикметник, дієприкметник,
займенник, порядковий числівник

     Обставина

                          

                           Другорядний член речення
 

                          Вказує на місце, час, причину,
мету, умову, спосіб дії.

Як? Де? Коли? Чому?

                             Прислівник, дієприслівник,
іменник з прийменником
*** Проблемне питання. Чи можуть другорядні члени речення бути поширеними?
   Обговорення. Результат обговорення заноситься до опорних схем:

Означення               дієприкметниковий зворот.
Обставина               дієприслівниковий зворот, порівняльний зворот.
   5. Прочитати §9 , особливо звернути увагу на схеми ( с.49).
        Письмово виконати вправу79.



   6. Прочитати §10 , вивчити правила , коли прикладка пишеться через дефіс; письмово виконати вправу 86.
   7. Прочитати §10 , вивчити правила, виконати вправу 93.
   8. Прочитати §11 , вивчити правила, виконати вправи 97,101.
   9.  Прочитати §12 , вивчити правила, виконати вправу110.
Контрольне читання мовчки
Завдання: уважно прочитати текст 1 раз , відповісти на питання тесту.
8 клас                                           Контрольне читання мовчки
Свята Тереза

     

1999 року Папа Римський прийняв рішення про канонізацію Матері Терези. Серед вироблених Ватиканом правил прилучення до святих є таке: через п’ять років по смерті людини необхідно представити докази здійснених нею чудес. Таких чудес має бути не менш як два.

Свідоцтва було пред’явлено. Колишній пацієнт онкологічної клініки міста Райджандж (Західна Бенгалія) підтвердив, що після благословення його Матір'ю Терезою в нього зникла ракова пухлина. Молода француженка, яка дістала серйозної травми в автокатастрофі, заявила, що після того, як вона почала носити медальйон з портретом Матері Терези, переломи грудної клітки зрослися. Палестинська дівчинка розповіла, що вона повністю видужала від раку після того, як уві сні їй з'явилася Мати Тереза й сказала: «Дитино, ти зцілилася!»

Та, кого світ знає як Матір Терезу, народилася 1910 року в македонському містечку Скоп’є.

Агнес була наймолодшою з-поміж трьох дітей багатого купця-албанця Ніколи Бояджиу. Родина була цілком забезпеченою, тому діти зростали у повній безтурботності. Коли Агнес виповнилося сім років, батько несподівано помер. Щоб вберегти дітей від матеріальної скрути, мати негайно відкрила власне підприємство з продажу оздоблених ручною вишивкою виробів. Їй вдалося не тільки забезпечити власну сім'ю, вона ще й допомагала збіднілим сусідам. Це був найперший одержаний Агнес у дитинстві урок життєвої стійкості.

Рішення стати монахинею дівчинка прийняла чотирнадцятирічною, перейнявшись повагою до діяльності місіонерів у Індії. Коли Агнес виповнилось вісімнадцять, вона вирушила назустріч свідомо вибраній нею долі.

Морським шляхом діставшись Калькутти, Агнес вступила до Ордену сестер Лорето, який мав у місті місію. З вікон монастиря Лорето дівчині доводилося бачити злидарів, що просто неба вмирали від голоду й хвороб. Проте згідно з правилами монастиря Агнес не мала права покидати стін святої обителі.

Через дев’ять років по приїзді в Калькутту (1937 року) Агнес прийняла постриг, прибравши ім'я сестри Терези на честь французької монахині ХІХ ст. Терези де Лізьє, яка запам’яталася своїм винятковим милосердям.

Під час Другої світової війни Бенгалію охопив страшний голод. Люди гинули тисячами. У вересні 1946 року Тереза письмово звернулася до папи Пія ХІ з проханням дозволити їй покинути монастир. Папа дозволив. Тоді сестра Тереза взула грубі сандалії та перевдягнулась у біле сарі, яке носять найбідніші індійські жінки. «Білий – колір тих, хто нічого тут не вартий. Я хочу бути поруч з такими»,- пояснила Тереза. До білого кольору одежі вона додала лише блакитну смужку, а до плеча свого сарі пришила маленький хрестик.

Прилаштовувати тяжко хворих злидарів до лазарету виявилося дуже важко. Тому мати Тереза звернулася до властей з проханням виділити приміщення. Для притулку для знедолених було надано занедбаний і зруйнований храм богині Калі. Притулок одержав назву «Дім чистого серця». У ньому побувало сотні тисяч людей. Для врятованих від смерті Мати Тереза завжди знаходила роботу, проте чимало з них добровільно ставали їй за помічників.

Чим Мати Тереза приваблювала людей? Насамперед – безкорисливою до них любов’ю. Разом з мешканцями притулку вона голодувала, мерзла, терпіла нестатки й приниження. У кожній людині вона вбачала втілення Христа. Можливо, саме це допомогло їй, подолавши страх і відразу, доглядати хворих на проказу.

До притулку почали сходитися дівчата. 1950 року було засновано Орден милосердя.

Витримати життя в притулку вдавалося лише найбільш відданим і стійким. Обов’язкова щоденна молитва розпочиналась о четвертій ранку. Сестри-жалібниці не мали власності, крім єдиної зміни одягу. Виснажлива робота тривала 16 годин на добу.

Хоч сама Мати Тереза свою працю щиро вважала «краплею в морі», їй судилося здобути міжнародне визнання: 1979 року їй присудили Нобелівську премію миру. Звісно, всі гроші вона вклала у діяльність місії. До речі, як і інші кошти, які коли-небудь потрапляли до її рук.

В Індії Мати Тереза створила унікальні пересувні клініки для лікування прокажених. У Нью-Йорку вона організувала найперший притулок для хворих на СНІД. Вона побувала у багатьох місцях катастроф і воєн. Двічі Мати Тереза приїздила до колишнього СРСР: у Вірменію після страхітливого землетрусу в Спітаку та в Чорнобиль.

Маючи хворе серце, Мати Тереза не погоджувалася на операцію, мотивуючи відмову тим, що для її підопічних така операція була б недоступною. Коли через півроку після перелому ключиці (1996р.) її в критичному стані поклали до госпіталю, вона благала лікарів, щоб їй дали змогу померти так, як зазвичай умирають бідняки. Увесь світ молився за її порятунок, і вона видужала. Щойно звівшись на ноги, Мати Тереза повернулася до своїх злидарів.

Вона ніколи не давала інтерв’ю, не виголошувала промов, не доскіпувалася сенсу життя. Вона просто допомагала, підтримувала, полегшувала страждання. Зневаженому всім злидареві вона говорила: «Ти не самотній!» І свято у це вірила. (За О.Слабошпицькою)

(705 слів)


8 клас                                           Контрольне читання мовчки
Свята Тереза
(обрати правильну відповідь)


1. Матір Терезу було канонізовано:

а) 2000 року; б) 1999 року; в) 1995 року; г) 1979 року.

2. Значення слова канонізація таке:

а) включення особи до числа святих;
б) створення музичного духовного твору на честь особи;
в) будівництво церкви на честь особи;
г) занесення імені особи до числа найпопулярніших за останній рік.

3. За національністю Мати Тереза була:
а) албанка; б) турчанка; в) румунка; г) індіанка.
4. Рішення стати монахинею дівчинка прийняла, маючи:
а) 10 років; б) 14 років; в) 18 років; г) 7 років.

5. До Ордену сестер Лорето Агнес вступила у місті:
а) Делі; б) Калькутті; в) Багдаді; г) Скоп’є.

6. Для Агнес Бояджіу ім'я Тереза – це:
а) псевдонім, яким вона підписувала свої листи;
б) ім'я, яким називала її у дитинстві мати;
в) ім'я, яке вона одержала, постригшись у монахині;
г) ім'я її матері.

7. Заснований Матір'ю Терезою притулок для знедолених називався:

а) «Дім для розбитих сердець»;
б) «Дім чистого серця»;
в) «Дім хороброго серця»;
г) «Дім допомоги злидарям».

8. Людей Мати Тереза приваблювала насамперед:
а) своїми медичними знаннями;
б) вмінням домовитися з властями;
в) історією свого життя;
г) безкорисливою до них любов'ю.

9. 1950 року Матір'ю Терезою було засновано:
а) Орден милосердя; б) Орден любові; в) Орден надії; г) Орден допомоги.

10. 1979 року Матері Терезі присудили:
а) Гонкурівську премію; б) Пуліцерівську премію; в) Нобелівську премію.

11. Мати Тереза свого часу відвідала:
а) Москву й Ленінград; б) Сталінград і Брест;
в) Спітак (Вірменія) й Чорнобиль; г) Нальчик і Баку.

12. Основним у прослуханому тексті є такий тип мовлення:
а) опис; б) роздум; в) розповідь; г) опис і роздум.

Контрольна робота з теми №2 «Просте речення. Двоскладні речення. Головні  та другорядні члени речення»
 1.Просте речення це:
а) ряд слів, що виражають логічність думки;  б)    таке, в якому одна граматична основа;
в) це декілька слів, перше з яких пишеться з великої букви, а після останнього ставиться крапка.
2.Підмет це:
а) іменник;   б) слово, яке відповідає на питання хто? що?;
в) головний член речення, що пов'язаний з присудком, але синтаксично незалежний від нього, і відповідає на питання називного відмінка хто? що?
3.Присудок — це:
а) головний член речення, що граматично залежить від підмета  і відповідає на питання що робить підмет? що з ним відбувається? який він є? що він таке? хто він такий?
б) головний член речення, який відповідає на питання що робить підмет? що з ним відбувається?
в) дієслово.
4.Підмет може бути виражений:;
а) будь-якою частиною мови;     б)  іменником;
в) будь-якою частиною мови, але найчастіше іменником, займенником, а також неозначеною формою дієслова і словоспо­лученням.
5.Складений присудок поділяється на:
а) складений дієслівний та іменний складений;
б) присудок, виражений одним, двома, а інколи і кількома словами;
         в) допоміжне дієслово і неозначену форму дієслова.
6. Простий дієслівний присудок це:
а) присудок, лексичне і граматичне значення якого виражені одним дієсловом;
б) присудок, в якому граматичне і лексичне значення виражаються в одному слові;      
в) присудок, який складається з одного дієслова,
7. Присудок узгоджується з підметом:
а) у множині;  б) тільки в однині;
в) у множині і однині, коли підмет виражений кількісним числівником та іменником у Н. в. чи Р. в.; в однині при словах багато, мало тощо.; у множині, коли підмет виражений словосполученням.
8. Тире між підметом і присудком ставиться, коли:
а) присудок виражений прикметником, числівником;
б) є пауза між підметом і присудком;
    в) логічний наголос падає на один з головних членів речення.
9. Другорядні члени речення— це:
а) додатки, означення, обставини;
б)     такі члени речення, які уточнюють або пояснюють головні члени речення і залежать від них;
в)     не основні, а менш важливі члени речення у вираженні думок.
10.       Додаток це другорядний член речення, який:
а) виражений іменником;  б)     означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;
в) відповідає на питання кого? чого?
11.       Означення це другорядний член речення, який:
а) найчастіше виражений прикметником, рідше іменником;
б)    вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?;
в)    узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку.
12.       Обставина це другорядний член речення, який
а) виражений прислівником;   б) означає різні ознаки дії;
в)    вказує на місце, час, причину, мету, спосіб дії, пояснює присудок або інші члени речення і відповідає на питання як? де? куди? коли?; найчастіше виражений прислівником або іменником з прийменником.
13. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки.
Наша ціль людське щастя і воля.
Капітан був спокійний дивився у поле.
Вся ти трепет вогонь ідея.
Розум у голові червоне золото.
14. Підкресліть головні  і другорядні члени речення.
Зранку чимало сонячних променів будить мене.
Опівдні сонце стало червоним і палючим.
Над нами шелестить горобина, рясно заквітчана рожевими китицями тугих ягід.
Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках.
15.  Випишіть словосполучення у 2 колонки: спочатку ті, що пишуться через дефіс; потім ті, що пишуться окремо.
Дніпро (ріка), заєць (біляк), буркун (зілля), трава (деревій), богатир (юнак), юнак(богатир)., сніжинки ( пушинки), син  (парубок), велетень (дуб), дуб (велетень), чудо (корабель), птах (ворон), річка (Хортиця), гриб(паразит).


Контрольний письмовий твір-опис місцевості (вулиці) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

1.Робота з пам’яткою
Розглянути пам’ятку «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі». Запам’ятати особливості побудови висловлювань, що містять опис місцевості.

ПАМ’ЯТКА
Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі
1. Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об’єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.
2. Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.
3. Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).
4. Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об’єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.
5. Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).

2. Складання твору-опису місцевості
Підготувати розповідь про вулицю вашого дитинства, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам’яткою.

План твору-опису вулиці
1. Назва вулиці та короткі відомості про її виникнення.
2. Рельєф і забудова вулиці:
1) розміри та структура;
2) рослинність та зовнішній стан;
3) цікаві будинки та заклади, що розташовані на ній;
4) власний будинок.

3. Особисте ставлення до рідної вулиці.
Тема №3 «Односкладні речення. Неповні речення»
1.Прочитати §15, виконати письмово вправу №122, вивчити таблицю на с.77.
2. Прочитати §16, виконати письмово вправу №130 (письмово).
3. Прочитати §17,особливо таблицю на с.84, виконати письмово вправи №142,145.
4. Прочитати §18, виконати вправи №155 ( письмово),154 ( усно).
5. Прочитати §19, виконати вправи №160 ( письмово).
Контрольна робота  з теми : «Односкладні речення.».
 1. На які типи поділяються односкладні речення:
а) прості, складні, неускладнені, неповні;
б) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;
в) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові, називні;
г) повні й неповні.
2. Знайдіть серед запропонованих варіантів односкладне речення з головним членом присудком:
а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого вікна.
б) Повний місяць похилився над гаєм.
в) Вовчицею ніч за вікном чигала.
г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок…
3. Знайдіть узагальнено-особове речення:
а) Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі.
б) Не корю, не нарікаю, прикрих слів не говорю;
в) Ой, поділять тебе, земле, поділять.
г) Більше думай і тоді вирішуй!
4. Позначте називне речення:
а) Немає пісні без любові.
б) Людська творчість – це найбільша мука.
в) Життя без книги – це хата без вікна.
г) Пізнє літо.
5. Яке серед запропонованих речень є означено-особовим:
а) По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць.
б) Лови летючу мить життя!
в) Добре діло твори сміло.
г) Літа вже немає, сніг, дими навколо.
6. У якому із запропонованих безособових речень присудок виражається прислівником:
а) Вітерцем дихнуло з долини.
б) Хай слово мовлено інакше – та суть в нім наша зостається.
в) Чудово, просторо й радісно на придеснянських луках.
г) Темної ночі перевезено його в темний покій.
7. Знайдіть рядок, у якому в реченні головний член вказує на дію, що виконується невизначеною особою:
а) Силою не хвались – краще трудись.
б) Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою у цьому лісі!
в) Будь високий, як верба, а багатий, як земля.
г) Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів – не без деякого лукавства.
8. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
а) Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.
б) Про успішний виступ Остапа Вересая довідалися і в царському дворі.
в) Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.
г) Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.
ґ) Скажемо відверто хоч би  сьогодні про наші помилки й безвідповідальність.
А – Означено-особове;
Б – Неозначено-особове;
В – Узагальнено-особове;
Г – Безособове;

Ґ – Називне.

Виконати завдання до 23.12.2015р. і надіслати на електронну адресу школи kram.osh35@gmail.com

Контрольний диктант
-  Запишіть текст, розставте розділові знаки і вставте пропущені букви.

ЗИМА

Стоголосо завиває вітер. Снігові вихори гуляють вулицями і провулками Петербург... Посеред площі замети врівень зі стовпом газового ліхтаря.
Тарас з вікна м...лується білим покривалом  що заслало все навколо. Сьогодні Тарас... минає двадцят... чотири роки - двадцять чотири роки кріпос...ної неволі!..
Сьогодні всю н...ч знову не міг заснути. Кл...котіло серце гнівом на панів  а рожеві мрії переповнювали його надіями визволитися з кріпач...ини і вчитися в Академії мистецтв.
Взимку  працюючи за завданням Ширяєва  Тарас знаходив час і малювати з натури, і робити копії з улюблених картин - набивав руку і око.
Друзі - художники Григорович, Сошенко, Венеціанов мали змогу ще раз переконатися що з Тараса вийде неабиякий художник, і ще раз замовити слово перед Брюлловим за н...го, хоча Карл Павлович і сам уже добре бачив Тарасову зрілість.
         (115 слів)                                                  (Д. Красицький)

ІІ семестр
Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами

1. Ознайомитися з §21 підручника , виконати вправи №182, 186.
2. Прочитати §22  , виконати вправу №193.
3. Вивчити правила в §23, особливо звернути увагу на с.118,
виконати вправу №203.

4. Контрольний письмовий переказ тексту розповідного характеру
з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом)

Основний зміст роботи
1. Читання тексту для переказу.
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
Полонивши дивовижної краси українку турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для цього треба було навернути бранку у мусульманську віру та горда дівчина не погоджувалася. Щоб зламати волю красуні паша наказав кинути її до темниці. Багато днів та ночей знемагала вона там.
Одного дня впали з рук і ніг полоненої кайдани самі собою відчинилися двері в’язниці. Легкою ходою вийшла дівчина за стіни фортеці. Турки остовпіли, потім кинулися навздогін. Наздогнали дівчину на березі лиману. Підняли вже ятагани щоб розправитися з утікачкою та дівчина наче розтанула в тумані. На тому місці де вона стояла забило джерело чистої живої води. А переслідувачі перетворилися на кам’яних ідолів.
Цю легенду можна почути під час відвідин Білгород-Дністровської фортеці. Її вежі й мури височать над голубими просторами Дністровського лиману. Вам покажуть і башту-темницю з якої, за легендою, вирвалася волелюбна дівчина, Овідієву башту (тут нібито був римський поет). Покажуть і башту-сховище у підземеллі якої нещодавно було знайдено запаси проса що зберігалися, за визначенням науковців, 250–300 років. Просо посіяли — і половина насіння дала сходи… Так легенди переплітаються з бувальщиною.
Велич і неприступність фортеці вражають і сьогодні. Майже два кілометри завдовжки має міцна зовнішня стіна. Висота її — до семи, а товщина — до п’яти метрів. Над стіною височать двадцять шість башт двадцять з яких — бойові.
Фортеця оперезана ровом, глибина якого сягає двадцяти а ширина — десяти метрів. Через спеціальні заслінки рів у разі наближення ворога можна було швидко заповнити водою з лиману.
Білгород-Дністровська фортеця — унікальна історико-архітектурна пам’ятка середньовіччя. Очевидно, вона є витвором слов’янських майстрів, про що свідчить напис на одній з башт. І слов’янська в’язь над головним входом і планування території фортеці характерне для слов’янських оборонних споруд. Чимало архівних документів підтверджують слов’янське походження будівлі.
(284 сл.) (За Г. Воротнюком)
2. Бесіда за текстом( усно)
— До якого типу мовлення належить текст?
— Який стиль цього тексту? Доведіть свою думку.
— Які тема та головна думка висловлювання?
3. Словникова робота.
З’ясуйте значення вжитих у тексти слів: лиман, ятаган, в’язь (слов’янська), гарнізон. Доберіть синоніми до слів: знемагати, остовпіти, унікальний.
4. Повторне читання тексту для переказу.
5. Складання плану тексту.
6. Самостійна робота учнів над письмовим переказом.
Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання: записати переказ, розставивши правильно розділові знаки.

5. Ознайомитися з §26 підручника , виконати вправи №222, 226.
6. Ознайомитися з §27 підручника , вивчити правила, виконати вправи №236, 240.
7. Написати  контрольний твір на морально-етичну тему.

«Що таке зрада?»



ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Теза роздуму - це положення, яке відображає погляди автора. Вона має бути чіткою, зрозумілою, точною, незамінною протягом усього процесу її аргументації. Аргументи, які використовуються як докази тези, повинні узгоджуватися один з одним і бути достатньою підставою для висновку. Отже, теза має бути доведена, а висновки - мотивовані.

 Прочитайте тексти. Про яку морально-етичну проблему в них ідеться?
З часів подій, описаних у Біблії, людство не знає імені більш нікчемного, ніж ім'я Іуди Іскаріота - одного з дванадцяти учнів Ісуса Христа. За тридцять срібників Іуда погодився виказати місце перебування свого Божественного Учителя.
У ніч перед Пасхою Ісус з учнями зібралися на так звану Таємну вечерю.
- Сьогодні, - сказав Ісус, - один із вас зрадить мене...
Усі підхопилися з місць.
- Хто це, Господи? - стали запитувати його учні.
Тільки Іуда мовчав, бо знав, у чому річ...

С. Далі. Таємна вечеря (фрагмент)
Після вечері Ісус з учнями піднялися на Елеонську гору, де був великий сад. До них наблизився гурт солдатів і слуг першосвященика з факелами і зброєю. Вів їх Іуда. Ще раніше Іуда домовився з солдатами так: кого він поцілує, того вони мають заарештувати. Тому, підійшовши до Ісуса, він поцілував його. Ісус сказав:
- Так ось як ти зраджуєш мене, Іудо. Поцілунком!..
Солдати зв'язали Ісуса і повели за собою.
Ім'я Іуди навіть закріпилося у фразеологізмах. У переносному значенні Іуда - зрадник, лицемір, а вислів «іудин поцілунок» означає вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду (Із журналу).

Я вважаю, що зрада - це кара Божа. Так просто людина прийти до зради не може. Бо їй від природи дано любити маму, батька, вулицю, місто, державу, народ. Але інколи обставини складаються так, що людина стає перед дилемою: вона - чи батько і мати; вона - чи Батьківщина. І якщо людині не вистачає сили волі, мужності, вона може схибити і переступити межу порядності (О. Опанасюк).
Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.
         Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Довженко).
         Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Властивість зрадливого. Думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (В.Собко).

II. Проведіть бесіду за питаннями.
1. Який вчинок, на вашу думку, можна назвати зрадою?
2. З чого починається зрада? Що штовхає людину до зради?
3. Як ви розумієте народний вислів «Зрадник гірший за ворога»?
4. Чи можна вважати зрадником Андрія - персонажа повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»? Кого він зрадив?
5. Чи можна вважати зрадою відмову Роксолани повернутися на Батьківщину і прийняття нею чужої віри?
6. Чому став на стежку зрадництва Тугар Вовк із повісті І. Франка «Захар Беркут»?
7. Чи кожна людина може зрадити?

ІІІ. Доберіть антоніми до слів зрадник, любов, зрада, слава. Доберіть синоніми до слів Батьківщина, зрадник, друг, вірність, патріотизм, порядність, кохання.

 МІКРОФОН. Якої зради ви боїтеся найбільше? Як можна протидіяти зраді?
 Складіть складний план твору-роздуму в публіцистичному стилі на одну з тем: «Що таке зрада?»;  За планом напишіть твір. За потреби скористайтеся запропонованим орієнтовним планом і порадами щодо написання роздуму.
Що таке зрада?
Орієнтовний план
Вступ                    І. Одвічна проблема зради.
Основна частина   II. Зрада - це порушення вірності.
                                    1. Зрада Батьківщини.
                                    2. Зрада людини.
                                    3. Причини зради.
                                    4. Людина, яка не зрадить.
Висновок                III. Давайте жити без зради.
Поради щодо написання твору-роздуму:
• дотримуйтеся будови тексту-роздуму (теза, аргументи, висновок);
• чітко викладіть тезу, яку треба довести;
• в основній частині наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування (приклади з художньої літератури, історичні факти, випадки з життя);
• наводячи приклади з літератури, не переказуйте зміст художніх творів, не давайте повну характеристику образів;
• сформулюйте висновок, який випливає з аргументів;
• пишіть конкретно, уникайте розгорнутого викладу міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом;
• уживайте граматичні конструкції, слова, речення, у написанні яких ви впевнені;
• пишіть чітко й розбірливо.
8. Написати контрольну роботу 
Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

І –ІІ рівні
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В. Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Кочерга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань (Р. Братунь).
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
6Укажiть рядок, у якому правильно поставлено роздiловi знаки при однорiдних членах речення
А Веселi клоуни вистрелювали iз хлопавок кружальцями рiзнобарвного конфетi, запалювали бенгальськi вогники, йроздавали всiм охочим (О.Слоньовська).
Б Шумить, i шепче, i тривожить зрадливий кущ iз-за кутка (М.Рильський).
В Сонце горить срiбно-золотим сяйвом, iбризки гарячого золота кидає щедроюрукою i назад, i наперед, i праворуч, iлiворуч (Остап Вишня).
Г Величезна хвиля несподiвано з громовим гуркотом ударила об причал,здiйнялася високо вгору, i розсипаласягустими бризками (Д.Ткач).
ІІІ рівень
1.Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви полюбляєте мандри?                  (В. Бакланов).
Б Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров’ю (І. Цюпа).
В В ім’я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі                  (О. Гончар).
Г А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає більшість учених-психологів) дуже важливі для людини (З журналу).
Д Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г. Бойко).
1 Вставне слово.
2 Вставне словосполучення.
3 Вставне речення.
 4.Звертання
2.Складiть речення з однорiдними членами за схемою: О i О, О i О.
3.  З поданими словами складіть по два речення. В одному випадку ці слова повинні бути звертаннями/вставними словами, а в іншому — членами речення.
Кажуть, видно;
моя рідна земля, мама.
ІV рівень
Скласти твір-мініатюру «Журавлі весну на крилах несуть», використовуючи однорідні члени речення, звертання, вставні слова (словосполучення, речення). Вставні конструкції підкреслити.

Контрольне аудіювання
1. Уважно прочитати текст, дати відповіді на тестові завдання за змістом  цього твору.


Козак Мамай

  Улюбленим героєм народного малярства є козак Мамай. Картини з його зображенням виконували олією на дошці, стінах хат, дверях, вуликах і скринях. У давнину зображення Мамая прикрашало майже кожну хату.
 Першими авторами таких народних картин слід, очевидно, вважати учнів духовної академії та духовних шкіл – мандрівних дяків, як їх називали в народі. Розбредаючись під час літніх канікул селами, вони заробляли на шматок хліба хто чим міг: декламуванням віршів, виступами вертепу (лялькового театру), створенням картин для оздоблення селянських жител.
  Картини із зображенням козака уособлювали любов народу до свого захисника від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Найпершими композиційними схемами таких народних картин є дві: "Козак-бандурист” та "Козак, душа правдивая”. "Козак Мамай” – це, власне, третій тип народної картини. Він стосується періоду нашої історії, пов’язаного з повстаннями народних месників – гаймадаків. Ім’я "Мамай” з’являється на картині з середини ХVІІІ ст.
  Слово "мамай” тюркського походження. На південній та Лівобережній Україні воно досі розповсюджене як діалектне. "Мамаями” там називають степовиків, кочовиків, волоцюг, можливо, тому, що Мамаєм звався золотоординський воєначальник, який 1380 року зазнав поразки на Куликовому полі. Крім того, мамаями називають кам’яних баб на степових могилах, а також безруких людей.
  Цікаво, що ім’я "Мамай” мали й конкретні особи. Знайдено архівні матеріали про двох гайдамацьких ватажків, які звались Мамаями. З документів відомо, що запорозький козак Мамай, 1758 року прийшовши на байдаку в містечко Мошни, зруйнував замок князя Любомирського. За це його було засуджено, повішено і четвертовано, а голову його в шапці виставлено на шпилі Торговиці на мосту. Ту шапку зняв якийсь Андрій Марченко і, надівши на себе, теж назвався Мамаєм. Продовжуючи справу свого попередника, він загинув на палі.
  Тепер важко сказати, чи саме ці конкретні історичні особи спричинилися до назви персонажа народної картини. Однак, з ХVІІІ ст. ім’я "Мамай” міцно закріпилося за героєм народної картини.
  Згодом ця назва перейшла і на копії старовинних картин, ставши загальною для козацьких зображень різних типів. Образ Мамая народ створив як уособлення самого себе, відтак він став символом України, її немеркнучим знаком.
 Образи Мамая народ творив як ікони. На картинах із його зображенням народне мистецтво поступово починає переплітатися з професійним. Образ козака творився без жодного прикрашання, він був близьким і зрозумілим як творцеві картини, так і глядачам. Зовні це був типовий запорожець. Ось як описує портрет козака історик Дмитро Яворницький: "Плечистий, ставний, дужий, повновидий, від літнього сонця та степової спекоти смаглявий. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем або чуприною на тім’ї, завжди з люлькою в зубах... Уся його постать дихала мужністю, хвацькістю, заразливою веселістю і неповторним гумором”.
  У Мамаєві втілилися характерні національні риси українця: патріотизм, сила духу, мужність, миролюбність, дотепність і всеперемагаюча віра в життя.
  Мамая ніколи не зображували зі зброєю в руках. Шабля, рушниця, інколи й пістоль лежать поруч на траві або й розвішені на гілках дуба. Неподалік – розсідланий козацький кінь. Цим підкреслено миролюбність запорожця: він не шукає пригод, не полює за здобиччю, проте завжди готовий дати напасникові гідну відсіч, адже вірненький кінь поряд, а ясненькая зброя завжди напохваті.
  Найчастіше козак Мамай зображений із бандурою чи кобзою в руках. Рідше – музичний інструмент біля козака, на відстані могутньої руки. Більшість козаків уміли грати й звикли розважати себе у хвилини відпочинку піснею.
 Крім того, бандура уособлювала мрію так само, як кінь – волю, а дуб – могутність. Таким чином, у картині широко використана народна символіка. Часто зображували спис із прапорцем - таким списом позначали місце поховання козака. Малювали козацький штоф чи чарку – речі, що їх клали в могилу. Усі ці деталі натякали на смертельну загрозу, що повсякчас чигала на козака в його нелегкому житті, а також нагадували про швидкоплинність життя, прожити яке потрібно як годиться.
  Народна картина була декоративною, її писали яскравими фарбами, і переважала серед них здебільшого червона. За колоритом картина була підкреслено мажорна, перейнята настроєм оптимізму, що сприймалося як заповідь минулих поколінь прийдешнім.
  У народному мистецтві в основу композиції твору найчастіше закладена симетрія, завдяки якій посилюється звучання теми все загальності й вічності. Центром композиції завжди був козак Мамай, а деталі картини майже симетрично розміщувались навколо його постаті.
  Традиційний для народної картини супровідний текст. Це або рядки з народної пісні, або дотепні зауваження до козацького портрета.
  Найбільшу колекцію народних картин "Козак Мамай” зібрав Дмитро Яворницький. Вона зберігається в Дніпропетровському обласному історичному музеї.
  Мамай – символ непереможності українського козацтва та незборимості українського народу (З журн.; 690 сл.)

 На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

 1. Картини із зображенням козака Мамая малювали
 а) на папері;
 б) на полотні;
 в) на шкірі;
 г) на дошці, дверях, стінах, вуликах, скринях.
 2. Картини "Козак Мамай” писали
 а) гуашшю;
 б) аквареллю;
 в) саморобними фарбами з природних барвників;
 г) олією.
 3. Найпершими авторами картин про Мамая вважають
 а) козаків-запорожців;
 б) професійних іконописців;
 в) учнів духовної академії та духовних шкіл;
 г) сільських священиків.
 4. Слово мамай
 а) грецького походження;
 б) латинського походження;
 в) слов’янського походження;
 г) тюркського походження.
 5. Ім’я "Мамай” з’явилося на народній картині
 а) у ХV ст.;
 б) у ХVІ ст.;
 в) у ХVІІ ст.;
 г) у ХVІІІ ст.
 6. В образі Мамая втілено такі характерні риси українця:
 а) патріотизм, запальність, войовничість, нестримність;
 б) патріотизм, індивідуалізм, відособленість від суспільних справ;
 в) патріотизм, мужність, волелюбність, дотепність;
 г) працелюбність, хазяйновитість, відповідальність, сміливість.
 7. Зображена на картині кобза або бандура уособлює
 а) мрію;
 б) волю;
 в) музичні здібності козака;
 г) музичну освіченість козака.
 8. Зображений на картині дуб символізує
 а) любов козака до природи;
 б) єдність козака з рідною землею;
 в) силу, могутність козака;
 г) впертість, затятість козака.
 9. Ужите в переносному значенні слово мажорний означає
 а) пов’язаний з музикою;
 б) невпевнений у собі;
 в) піднесений, життєствердний;
 г) самозаглиблений.
 10. Визначальним кольором народної картини здебільшого був
 а) червоний;
 б) зелений;
 в) синій;
 г) коричневий.
 11. Найбільшу колекцію народних картин "Козак Мамай” зібрав
 а) письменник Михайло Старицький;
 б) композитор Микола Лисенко;
 в) історик Дмитро Яворницький;
 г) колекціонер Микола Тарновський.
 12. Козак Мамай уособлює
 а) фізичну й моральну силу запорозького козацтва;
 б) гармонійність співіснування українця з природою;
 в) дотепність та оптимізм українського народу;
 г) непереможність козацтва та незборимість українського народу.

Тема "Речення з відокремленими членами"



1. Ознайомитися з §29 підручника , виконати вправи №251.
2. Прочитати §30  , виконати вправу №206 (усно).
3. Прочитати §31  , виконати вправу №271 (усно), 272(пис.).
4. Вивчити правила в §32, особливо звернути увагу на с.161,
виконати вправу №279(усно),№282(пис.)
5.  Прочитати §33, виконати вправу №298(пис.)

Контрольна робота з теми "Речення з відокремленими членами"(тест)

1. Укажіть речення, у якому означення не відокремлюються (розділові знаки пропущено):
A. Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики (М. Стельмах).
Б. Незвична музика біла, безголоса живе, тремтить, біліє на одній ноті (Є. Гуцало ).
B. А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда (А. Малишко ).
Г. В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак).
2. Укажіть два речення, у яких прикладки відокремлюються комами (розділові знаки пропущено):
А. Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі (Петро Панч).
Б. Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови (Л. Костенко).
В. Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою (О. Гончар).
Г. У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину (3 газети ).
3. Укажіть речення, у якому поширена обставина відокремлюється комою (розділові знаки пропущено):
A. Годі вже панам сидіти згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). Б. Кілька годин вони працювали не відпочиваючи (В. Собко).
B. Можна помилятися й маючи вчений ступінь (3 газети).
Г. Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять (О. Довгоп'ят).
4. Укажіть речення, у якому додаток з обох боків відокремлюється комами (розділові знаки пропущено):
A. І замість свічки палахкотіло сонце (І. Драч).
Б. Зло нічого не дає крім зла вмій прощати, як прощає мати (М. Луків).
B. Величезна калюжа заросла травами ліловими дзвониками і скидалась на озеро .
Г. І ніхто того не чув не знав не бачив опріч Марка маленького (Т. Шевченко).
5. Укажіть речення, у якому є уточнююче означення:
A. Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку... (Б. Лепкий).
Б. Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже (Д. Пав-личко ).
B. Я наче не тебе люблю, а той широкий мир, увесь той світ, що там, поза тобою! 
Г. Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина).
6. Установіть відповідність між реченнями та їхніми характеристиками (одне речення є зайвим):
A. Речення з відокремленим означенням.     1. Я, засипаний сніжинками й зірками, йтиму манівцями неба... (Є. Гуцало).
Б. Речення з відокремленою прикладкою.     2. Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану (Л. Костенко).
B. Речення з відокремленим додатком.        3. Дикі качки, крім базару, водяться на    лугових озерах та по очеретах... (Остап Вишня).
Г. Речення з відокремленою обставиною.     4. І Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень Божий умивали (Т. Шевченко).

                                                                     5. Світає, господи, світає, земля у росах, як в парчі (Л. Костенко).                                                                  




Напишіть контрольний диктант, розставивши правильно розділові знаки (деякі розділові знаки пропущено).
Контрольний диктант

БЛАГОСЛОВЕННА РІЧКА

           Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра і втома, і зцілюєшся ти ослаблений  і повертаєш собі життєдайні сили.
           Не в образі водного шляху не у вигляді повені  нестримної буркотливої  не в картині сизого безмежжя простору  сповненого світла  барв і гомону  постає Дніпро. Він є символом нашої сутності  вічного буття народу  його багатства  сили і здоров'я.
           Висвітливши у своїй душі цей символ  воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття. Стаєш мов хрест на церковній бані - святий і чистий.

           Дніпро…Розділився  монолітний і дужий  на річки  потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці України  він омиває зелені острови  тихою гладінню засинає на лебединих озерах. Та допавши до зелених круч Печерська  виривається на степовий простір. Тоді благословляють золотим блиском його нестримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів. (За Р.Іваничуком; 130 слів)

Нагадую, що ви не написали контрольний переказ  , виконайте його терміново і надішліть мені, щоб я змогла оцінити.
Тестові завдання виконуються так:
1.А
2.Б
3.В
Не треба переписувати тестові завдання.
Тест на відповідність:
1-А
2-В
3-Г
4--Б.
Виконати завдання  і надіслати на електронну адресу школи kram.osh35@gmail.com або  

мою ел. адресу natali.yagodkina@gmail.com



Комментариев нет:

Отправить комментарий